Реформи, які будуть працювати.

Чому не відчуваємо зрушень на краще в нашому житті, не дивлячись на чотирьохрічні потуги українських можновладців різного рівня в справі реформування держави? Ситуація в різних сферах нашого життя тільки погіршується. Саме час зрозуміти усім, що щось в «нашому королівстві» не так. Можливо, ідеї не ті, якщо вони взагалі є, можливо, якщо вони і є, їх не так реалізовують – не ті люди? Ну, щось же заважає? Не відкриємо багатьом українцям Америки, коли скажемо, що справа в тому, яке завдання насправді ставлять перед собою реформатори. Одна справа, якщо люди дійсно хочуть змінити все на краще і зовсім інша, якщо імітуються зміни, але мета цього дійства – приховати справжні прагнення. Що може бажати людина, яка в свій час не зовсім чесним шляхом, використовуючи різні корупційні схеми, заробила великі особисті статки, отримала можливість управління державними ресурсами, впливу на бюджетні фінансові потоки та суспільно-політичне життя в країні?

Звичайно, головне в бажаннях буде - нічого не змінювати в добре налаштованих схемах, які  роками дають можливість отримувати шалені кошти. В такій ситуації, за наявністю запиту на зміни з боку суспільства, потрібна імітація активної діяльності з проведення реформ. Саме це ми маємо можливість споглядати ось уже значний проміжок часу. І ніякі новостворені структури в правоохоронних, судових органах в Україні ситуації не змінять, тому що створюючи «на благо», в той же час робляться закладки для збереження того, що давно існує і декому дуже вигідно, щоб воно існувало і далі. Тому пересічний українець в такій ситуації може розраховувати тільки на погіршення стану, з огляду на те, що база зі збору доходів постійно зменшується. Залишається продавати все те, що до цього часу ще не продане. А це залишки промислових активів, земля сільськогосподарського призначення. Звичайно, ЖКГ теж не буде без уваги і тут ми будемо мати підвищення тарифів за ненадані послуги до безкінечності, аж до тієї пори, поки не увірветься терпець у простого люду. Що ж робити?

По-перше, немає таких проблем, які б не можна було вирішити. По-друге, проблем взагалі не існує. Є або злочин, або некомпетентність, породжена часто відсутністю освіти і практичної діяльності. І ось як, з точки зору пересічного громадянина, потрібно було б вирішувати деякі проблеми в нашій державі.

Фундаментом усіх реформ в державі має стати створення громадянського суспільства з відповідною культурою, включаючи політичну. Такого суспільства, яке на сьогодні в Україні взагалі відсутнє. Перетворення, які завдячуватимуть цьому, мають бути всеохоплюючі і, головне, швидкі. Стимулювання громадян до активної участі в означених процесах має відбуватися  завдяки відповідним постановам Кабміну. В результаті ми отримаємо «первинні громади» - найнижчу ланку для створення громад вищого порядку: об’єднаної, районної, обласної громад. Первинна громада має зайняти ключову позицію в системі управління суспільним життям країни, вирішити всі питання, пов’язані з нині існуючими проблемами в ЖКГ, ринку землі, подоланню корупційних проявів та налаштувати політичні процеси на зрозумілий і прозорий лад (формування структур управління, що створюються за допомогою виборів). Ось кілька прикладів, як воно має працювати:.

  1. ЖКГ. Первинна громада (багатоквартирний будинок в місті, село, декілька вулиць з приватними будинками в місті) отримує послуги від компаній-енергопостачальників згідно договорів з розрахунком за приладами обліку, що встановлюються постачальниками у вузлах обліку кожної громади. Члени громади сплачують на рахунок громади згідно облікових приладів, встановлених у приватних помешканнях на підставі внутрішніх (в громаді) договорів. При цьому, енергопостачаючі компанії мають договори виключно з первинними громадами, а не з їх членами. Прибудинкова територія має фіксовані межі, за неї відповідальна первинна громада  і обслуговується так, як вирішує ця громада.
  2. Корупція. Подолати або суттєво знизити прояви цього ганебного явища можна за рахунок введення обов’язкового щорічного декларування доходів і витрат всіма громадянами України, які досягли 18-річного віку. При цьому, пропонується застосовувати вирахування Коефіцієнта запиту на розкіш В. Федоришина (патент) в роботі фіскальних служб і соціальних органів держави для обов’язкового реагування за результати обробки усіх декларацій.
  3. Ринок землі сільськогосподарського призначення. Земля сільськогосподарського призначення не може продаватися. Вона має бути передана в оренду громадам, що утворюються в селах і селищах зі сплатою орендної плати відповідно до родючості землі (3-5 градацій). Громада має вирішувати, як використовувати землю – чи самим вирощувати та переробляти продукцію, створивши фермерські господарства, чи передати всю або частину землі в суборенду на певний термін агрохолдингу чи іншим орендарям, які мають бажання вирощувати на взятих в суборенду землях сільськогосподарську продукцію. Таким чином, буде створений ринок землі і це ніяк не буде сприяти розвитку нездорових спекуляцій, що, без сумніву, виникнуть в разі зняття мораторію на продаж землі, який зараз існує і дуже багатьох в цей час хвилює. Розпайовані зараз землі, які належать громадянам, потрібно повернути в загальнонаціональний обіг шляхом викупу землі у людей на певних умовах.

Навіть короткий опис вирішення існуючих на сьогодні проблем згідно запропонованого шляху показує, як організаційно можливо вирішити означені проблеми напряму і закрити величезну кількість проблем опосередковано.