Жнива - це свято!

В Україні в розпалі жнива. Наша земля родить щедро - широкі лани наче вкриті ковдрою з різнобарвним малюнком. Жовто-золотистий колір тут домінує - це хліб. "Хліб всьому голова" - так кажуть в народі. Українець завжди був хліборобом  і з повагою ставився до всіх, хто мав відношення до виробництва хліба. Про це кажуть традиції, що прийшли до нас з сивих  давен. "Зажин ", "Жниво",  "Дожин" або "Обжинки" - це етапи збору врожаю, яким відповідали певні ритуально-магічні дії. Збирання врожаю від початку і до кінця відбувалося в атмосфері свята і це при тому, що доводилось важко працювати, недосипаючи.

Більшість обрядів, присвячених закінченню жнив, відбувалися безпосередньо на полі. З часом звичаї виконувались не з магічною, а розважальною метою. Але потреба в цьому дійстві несе ознаку наявності генетичного коду української нації, нації з глибинним історичним корінням. Чи не в цьому наша головна сила?

Саме в наші часи можемо бачити, що вороги всього українського намагаються вирвати з корінням історичний спадок (мова, віра, традиції, звичаї), який і сформував генетичну ознаку нашого народу. Занепад села через знищення традиційного укладу життя селян, без перебільшення, може призвести до втрати української державності. Те, як засіваються поля, якими культурами, яким чином виконуються роботи на ланах, куди звозиться врожай і як він розподіляється, говорить про те, що селяни, в більшості своїй, не мають ніякого відношення до процесу сільськогосподарського виробництва. Хіба що, на своїх присадибних ділянках вирощують необхідне для споживання своєю сім'єю. Тому споживчі ринки України забиті імпортом з Білорусі, Ізраїлю, Туреччини, Польщі, тощо.

Наша земля не працює на свій народ, вона експлуатується міжнародним капіталом і родить те, що потребує кон'юнктура світового ринку. Українці, власники земельних паїв не отримують вигоду з високих врожаїв, тому що передали землю в довгострокову оренду, мізерні виплати за яку ніяк не відповідають тому, ЩО родюча земля приносить орендарям. Основні доходи з експлуатації земельних площ України отримують орендарі, які, частіше всього, ніякого відношення до України не мають і "жирують" на своїх яхтах в Ніцці, Майамі чи в інших знакових місцях для багатіїв. Тому традиції Українського народу їх не обходять - наші традиції шкодять їхньому бізнесу. Чи не тому в теперішніх українських селах в жнива не відчувається свята? 

Тільки ворог України може вимагати продажі землі сільськогосподарського призначення! Що ж робити?

ЧИТАЙ: http://ngo-gopak.com/testimonial/reformi-vid-narodu-derzhavni-aktivi-vlasnist-gromadyan-ukrayini

http://ngo-gopak.com/testimonial/formula-uspihu-dlya-ukrayini