ВИКОРИСТАТИ ШАНС НА 100 ВІДСОТКІВ!

Війна закінчиться. Ми відсв'яткуємо перемогу. Є надія, що світ допоможе нам відбудувати країну, відновити економіку. Але уже сьогодні потрібно розуміти, що будемо відновлювати в першу чергу, де розставляти акценти, які сектори української економіки мають бути базовими. Такими, навколо яких будуть відроджуватись, створюватись і розвиватись інші сфери суспільного виробництва, допоміжні для базової. І тут неможливо знімати на кальку досвід інших країн, які успішно пройшли свій шлях розвитку власної економіки тому, що не може бути однакових умов, обставин за яких та, чи інша країна вибирала свій напрямок для розвитку і покращення добробуту громадян. 

До прикладу, країни близького сходу, ОАЕ зокрема, використали для цього корисні копалини. Ці природні ресурси (нафта, природний газ) стали тією родзинкою, ефективно використавши яку, ще недавно економічно відсталі країни зробили небачений ривок в своєму економічному зростанні, створивши економічне чудо. Чого варте місто Дубаї, яке збудовано серед пісків за декілька десятиліть, на очах одного покоління людей. Місто-мегаполіс в своєму розвитку не зупинилося, хоча запаси нафти і газу в родовищах майже вичерпані. Все тому, що економічне зростання, здійснене завдяки базовій сфері (нафтогазова) дало змогу розвиватись іншим секторам економіки. 

В Україні є своя "родзинка", використавши правильно яку можна створити Українське економічне чудо - це наші родючі чорноземи. На відміну від корисних копалин, наш народ має унікальний ресурс, який при належному використанні (як засіб виробництва) ніколи не зменшиться і не зникне, і буде слугувати віками нашим нащадкам. 

На сьогодні від зернових, продукції с/г виробництва України залежать 500 млн. людей в світі. При більш ефективному використанні земельних ресурсів країни (потенціал є) ця залежність може стосуватися понад 1 млрд. жителів нашої планети. Отже, саме на розвиток виробництва с/г продукції має бути спрямоване основне зусилля у відновленні і розбудові нашої держави уже зараз і, тим більше, після війни. Особливо це актуально в тепер, коли продовольча криза в світі, як кажуть, не за горами. І вона себе уже проявляє. 

Звичайно, земля с/г виробництва не може бути товаром і розпродаватися, як це розпродавалися свого часу промислові підприємства, що були спадком Україні від СРСР після його розвалу в 1991 році. Приватизація промислових активів в Україні була проведена по злочинних схемах, що було причиною створення паразитичних олігархічних кланів в державі і причиною знищення цілих сегментів економіки на потребу закордонних конкурентів. Громадян України, дійсних власників державних активів, тодішні ділки від політики просто обіграли. З цим суспільству ще належить розібратися і відновити справедливість, але ніяк не можна допустити чергове злодійство в Україні - тепер уже з землею. 

Треба переглянути і змінити земельну реформу. Земля с/г виробництва в Україні має бути державним активом і передаватись сільським громадам  як засіб виробництва, в аренду. Це дасть можливість розвивати суміжні сектори економіки (харчова, легка промисловість, машинобудування і т. д.) і, саме головне, зупиниться занепад, почнеться стрімкий розвиток сільських поселень. Наші фермери, в своїх новостворених фермерських господарствах і на збудованих переробних підприємствах зроблять залежними від наших товарів вдвічі більше людей на Землі, ніж це є сьогодні. Тут мова йде про розвиток базового сектору економіки - це не означає, що на все інше не потрібно звертати уваги. Увагу потрібно приділяти всьому, що максимально буде наповнювати український бюджет і задовольняти потреби нашого суспільства.

Після нашої Перемоги, по закінченню війни Україна отримає унікальний шанс для свого стрімкого економічного зростання і його належить використати на 100 відсотків.

Слава ЗСУ! СЛАВА УКРАЇНІ!