Вікенд у Львові

Потяг Перемишль-Київ № 706, 8 вагон. Закінчилося перебування у прекрасному місті Львів. Чудові враження, багато зустрічей, знакові події – все це ми, кияни, веземо додому зі столиці духовності і патріотизму України.

Як завжди Львів зустрів, привітав, надав необхідні послуги і в черговий раз вразив. Вразив своєю чуйністю, толерантністю, терпінням і нездоланною вірою в щасливе майбутнє і міста, зокрема, і держави, в цілому. На вулицях чутно мову різних народів світу, в костьолі йде служба англійською. На кожному кроці затишні кав’ярні та привітні бармени і офіціанти. Тут – як завжди.

Що характерно, в таких місцях, де в Києві будуються багатоповерхівки і різні торгівельні центри, задовольняючи потреби товстосумів і нехтуючи вимогами киян, у Львові, порадившись з громадою, будують дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку містян.

Для того, щоб думка кожного мешканця міста, інтереси якого так або інакше зачіпаються, була врахована, на видних місцях вивішуються об’яви, і кожен має право заперечити або внести корективи в плани керівників міста – терміну достатньо.

На фоні такого підходу до вирішення подібних питань Київ з мером-боксером виглядає примітивно і злодійкувато.

До речі, сміттєве питання теж вирішується з огляду на сміттєві баки з сортуванням сміття.

Можна констатувати, що ми є свідками того факту, як керівники окремо взятого міста без лишнього галасу і політичних декларацій вирішують проблемні питання, мислять перспективно на майбутнє свого міста. В цьому випадку не потрібно говорити про речі, яких насправді немає і дурити своїх виборців – справи скажуть самі за себе. Це доречно зрозуміти всім поважним керівникам, включаючи і самих головних.

Також на перший план в цей час, ознаменований військовою агресією Росії, виходять питання безпеки наших громадян. Бездіяльність, безконтрольність в безпекових питаннях були зафіксовані в означеному потязі. При посадці в потяг стюарду вагону № 8 Лілії Голуб було повідомлено, що сторонньою особою був переданий пакет в Київ через одного з пасажирів за окрему винагороду. На зауваження, що в пакеті може бути вибухівка, з боку стюарда реакції не було і, як вона заявила, ніхто такими безпековими питаннями в потязі не опікується, а оглядати речі навіть в такому випадку ніхто права не надав. І це в державі, де іде війна. Чи не на часі мобілізувати усі зусилля для перемоги, щоб не було чергової біди?