ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ПОЛЕГЛИМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ!

8 травня в Україні відзначається День пам’яті та примирення. Саме 8 травня, а не 9 травня капітулювала фашистська Німеччина – агресор, що був головним ініціатором найбільшого в історії людства збройного конфлікту. Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року нападом німецьких військ на Польщу, а закінчилася капітуляцією Японії 2 вересня 1945 року, що було зафіксовано актом про капітуляцію на американському лінкорі «Міссурі». Радянський Союз фактично вступив у війну 17 вересня 1939 року, захопивши території Західної України, західної Білорусії та прибалтійські республіки, що сталося у відповідності до умов Пакту про ненапад і секретного протоколу до нього, які були підписані Молотовим і Ріббентропом (міністрами закордонних справ відповідно Радянського Союзу та Німеччини) в Москві.

5 років тотального злочину проти людства забрали від 65 до 80 мільйонів життів. Понад 60 країн з 73, що існували в світі на той час, приймали участь у війні. Найбільші відносні матеріальні та людські втрати від військових дій на своїй території зазнала Україна. Пограбування і знищення міст, сіл, докорінне руйнування економіки і, саме головне, людські втрати, що сягнули 16 млн. людських життів – ось трагічний внесок нашої нації в цю жорстоку світову подію.

Є ще люди на пострадянському просторі, які святкують «перемогу». Вони мають розуміти: Друга світова війна для тодішніх громадян СРСР, до яких, на жаль, належали і українці, має вражаюче сумну статистику.

  1. Населення СРСР з врахуванням захоплених територій згідно пакту Молотова-Ріббентропа – 195 млн. осіб.
  2. Загинуло громадян СРСР – 42 млн. осіб.
  3. Найбільші втрати людей серед республік СРСР зазнала Україна - 16 млн. життів.
  4. Для порівняння: втрати Німеччини – 6 млн. громадян.

Той, хто знає жорстоку статистику останньої світової війни, день 8 або 9 Травня ніколи не назве святковим днем перемоги. Немає перемоги. Є колосальні втрати людей і матеріальних цінностей і це є приводом для смутку і скорботи. І ще потрібно обов’язково пам’ятати тих, хто загинув у полум’ї війни і тих, хто вчинив злочин проти людства – це буде запобіжником сьогоднішнім діячам-авантюристам, які загрожують людству зброєю.

Низько схиляємо голови, в жалобі вшановуючи полеглих у полум’ї жахливої війни. Не допустимо подібного ніколи. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!