Що потрібно для створення українського «клондайку»?

Що потрібно для створення українського «клондайку»

Чому так пече з продажем землі сільськогосподарського призначення? Чому в черговий раз без згоди народу приймаються рішення, що якраз шкодять цьому народу? Хто дав право прем’єр-міністру, президенту в угоду декільком олігархам та МВФ, нехтуючи нормами Конституції України, так вільно поводитися з головним всенародним активом нашої держави? Адже земля сільськогосподарського призначення належить не тільки мешканцям села, але й усім громадянам України – це якраз те, що може дуже швидко змінити тенденції в нашій економіці при умові, що ввімкнути розум.

Наші родючі землі, якщо їх використовувати як джерело виробництва сировини, що кожен рік відновлюється, можуть бути каталізатором відродження суміжних галузей, таких як легка та харчова промисловість, а далі більше – потрібні технології, машини, механізми і т.д. Крім того, а яким чином піднімати села, створювати робочі місця, вирішувати питання з учасниками АТО?

На всі ці питання ми отримали б відповідь в тому випадку, коли б державою керували не спекулянти, у яких бажання усе продати і для цього, звісно, навіть вищої освіти не потрібно, а люди з нормальною освітою, нормальним розумінням ситуації, в якій знаходиться держава і, головне, з чіткою, зрозумілою програмою дій.

В нашому випадку ми відчуваємо, що наша столиця і цілком уся країна все більше нагадують філіали вінницького базару.

Що стосується обіцяних МВФ чотирьох мільярдів доларів США, то бурштиновий клондайк за умови встановлення там порядку (для цього потрібно максимум 3 місяці), дасть тільки по сировині 3 млрд. дол. США. Якщо ж там створити умови для переробки сировини, виготовлення ювелірних виробів, створення біржі по продажу цієї продукції – це вже десятки мільярдів доларів США. А навести лад в «Укрспирті», на таможні? А націоналізація Приватбанку, яка коштувала українцям 6 млрд. дол. США, які необхідно повернути? Нам ніякі МВФ не будуть потрібні. Де ваші голови, шановні керівники держави?

Є таке відчуття, що земельне питання буде останньою краплею терпіння народу. В повітрі є запах чергової революції, що змете владу, набрану з середовища мажорів та клептоманів.