Марафон відбувся. Які висновки?

В Україні йде активне обговорення спілкування Президента України з журналістами, включаючи представників зарубіжних засобів масової інформації. Це шоу, організоване ЗЕ-командою, називають марафоном. Рекордний в світовій практиці термін спілкування лідера держави з представниками журналістської спільноти - це для чого? Який сенс в цих надмірних потугах? Що змінилось на наступний день в нашому суспільстві, в житті кожного українця після проведення В. Зеленським цієї рекордної прес-конференції? Нічого! Але кожний публічний виступ теперішнього володаря української булави відкриває очі людям, завдяки вибору яких булава й потрапила в його руки. Шоу закінчилось і більшості тим, хто віддав свій голос на виборах за коміка з "95 кварталу" уже не весело. Дуже багато питань і жодної відповіді - все в тумані. Асоціації, що виникали у телеглядачів в результаті перегляду означеної прес-конференції різні, але всі вони з гумором і сарказмом. Дехто бачив у В. Зеленському Остапа Бендера, що грає в шахи на багатьох дошках одночасно, знаючи лише один хід, дехто бачив в ньому Голохвастова з кінофільму "За двома зайцями". Автору цього допису підчас перегляду трансляції прес-конференції здалось, що головний герой цього шоу - це першокласник, який дізнався і зрозумів, що 2+2=4, і потрапивши в аудиторію вишу, азартно втлумачує студентам прописну істину, вважаючи, що це відомо тільки йому. 

Стає зовсім не смішно, коли розуміємо - в ЗЕ-команді більшість таких "вчоних". Чого вартий міністр Т. Мілованов з його життєвою філософією, яку він щедро пропагував на лекціях в Трускавці, де проходило тижневе навчання новообраних  депутатів ВР з партії "Слуга народу". Ми дізналися від самого очільника міністерства економічного розвитку, що він ніколи не розумів і тепер не розуміє економіки, не читав і тепер не читає книжок, вважаючи це марною тратою часу. Цей "педагог" навчив депутатів і вони тепер "клепають" закони в Верховній Раді.  У прем'єр-міністра взагалі дитячі забавки в робочий час в робочому кабінеті - він там катається на самокаті. Які можуть бути питання до керівника держави, який набрав собі таку команду, у якого така дивна кадрова політика? Якраз тому ті журналісти, які мають незаплямоване ім'я в професії і авторитет, навіть не акредитовувались на цю прес-конференцію президента. Тут все зрозуміло!

Залишається одне питання - що робити? Відповідь є: громадянське суспільство має взяти під свій контроль всі процеси, що відбуваються в державі і не дати розтягнути теперішнім "слугам народу" державні активи, що залишились.

Читай: http://ngo-gopak.com/testimonial/reformi-vid-narodu-derzhavni-aktivi-vla...

http://ngo-gopak.com/testimonial/formula-uspihu-dlya-ukrayini