Громадянське суспільство починається з соціальної справедливості.

Не секрет, що реформування в Україні пробуксовує і за майже 4-річне проведення реформ результати негативні. Можемо говорити про успіхи, показувати графіки, малювати цифри, але факт залишається фактом – громадяни України стали набагато бідніші, і продовжується процес тотального зубожіння.

Ми стали найбіднішою країною Європи і це вже ніхто навіть не заперечує. Чому таке стало можливим попри наявності колосального потенціалу для росту економіки нашої держави і, як результат, підняття добробуту українців? Є декілька причин.

По-перше, ми ще досі не віримо в свої сили і все очікуємо на «месію», який прийде і все за нас зробить, навчить нас жити, попіклується про наше майбутнє.

По-друге, українці не повністю відчувають свою особисту причетність до справ, що відбуваються в рідній країні. «Державне – то не моє»: саме так мислять українці і тому не особливо звертають увагу на розкрадання загальнодержавних активів, не піклуються про їхнє збільшення. Чи не тому велика кількість молодих українців намагаються стати чиновниками, щоб мати можливість доступу до бюджетних потоків, впливати на приватизацію державного майна, лобіювати корпоративні бізнес-інтереси, звичайно, з врахуванням власних інтересів?

По-третє, вибираючи в черговий раз чи то президента, чи то депутатів у Верховну Раду, підтримуючи ту чи іншу партію в Україні, українці орієнтуються на персоналії. В цьому випадку ключову роль грає піар-кампанія кандидатів і пропаганда в засобах масової інформації. Ми вибираємо того, хто нам більше подобається, хто більш симпатичний або більш нещасний (сидів в тюрмі, хворів, постраждав від дій конкурентів, тощо). Мало кого цікавить програма дій кандидата, те що він пропонує суспільству з конкретними цифрами, термінами і гарантіями.

По-четверте, в Україні відсутнє вмотивоване громадянське суспільство з необхідною політичною культурою. І це, якраз, є причиною наших негараздів.

Ми маємо розробити такий механізм управління нашим життям, який не буде залежати від конкретної людини, що обирається на ту чи іншу посаду і буде працювати в інтересах всіх громадян України не залежно від майнового стану кожного з нас. Якраз про такі речі йде мова нижче.

Коефіцієнт запиту на розкіш В. Федоришина (патент).

Коефіцієнт запиту на розкіш (Кзр) – величина, яка показує рівень благополуччя конкретної людини, громадянина України, дає змогу визначити схильність людини до розкоші.

Кзр визначається як частка від ділення сумарних активів (в тис. дол. США), що належать конкретній фізичній особі, на сумарний дохід фізичної особи за час свого життя, починаючи з 20 років.

Кзр =

Σ А + Σ Z

Σ D

Де  Σ А – сума всіх активів (тис. дол. США), що належать конкретній фізичній особі на конкретний фіксований час.

Σ Z – сумарні поточні витрати на закупівлі цінних речей, послуг, що перевищує суму 0,5 тис. дол. США за один платіж.

Σ D – сума доходів фізичної особи, які легально отримані за час, починаючи з віку 20 років і до моменту вирахування значення коефіцієнту.

Σ D = Dб + Do + Dл, де

Dб – дохід базовий, розраховується як дохід, що забезпечується заробітною платою громадянина (представника середнього класу). Приймається як const і вважаємо, що на створення активів фізична особа в змозі в місяць інвестувати 0,5 тис. дол. США, тобто за рік це буде 6 тис. дол. США, починаючи з 20-літнього віку.

Dб вираховується за формулою:

Dб = (N – 20) х 6, де N – вік фізичної особи, яка звітує на момент розрахунку.

Do – дохід оподаткований. Кошти, які належать (належали) фізичній особі, які отримані як винагорода за певну роботу після підтвердженого оподаткування.

Dл – дохід легалізований, кошти, отримані в результаті нефіксованої діяльності і легалізовані за рахунок добровільної сплати податку (20% від суми) – ПДВ.

Розрахунок Кзр виконується для всіх громадян України без винятку на основі зібраних декларацій, що мають подаватися у відповідні фіскальні органи щорічно громадянами України, починаючи з 18 років. При цьому в знаменнику формули Кзр враховується Σ D= Dб.

Кзр+ - коефіцієнт запиту на розкіш першої корекції, застосовується в тому випадку, коли Кзр > 1,1 і вираховується, застосовуючи Do в знаменнику формули Кзр як додаток до Dб, тобто Σ D = Dб + Do.

Кзр++ - коефіцієнт запиту на розкіш другої корекції, застосовується в разі отримання значення Кзр+ > 1,1 і вираховується, застосовуючи Dл в знаменнику формули Кзр+ як додаток до Σ D = Dб + Do.

Тобто,

Кзр++ =

Σ А + Σ Z

Σ D

 

Кзр++ =

Σ А + Σ Z

Dб + Do + Dл

 

Коефіцієнт запиту на розкіш.

Кзр =

Σ А + Σ Z

Σ D

Де Σ D = Dб

Коефіцієнт запиту на розкіш першої корекції.

Кзр+ =

Σ А + Σ Z

Σ D

Де Σ D = Dб + Do

Коефіцієнт запиту на розкіш другої корекції.

Кзр++ =

Σ А + Σ Z

Σ D

Де Σ D = Dб + Do + Dл

Значення Кзр.

Кзр = 0 – громадянин за межею бідності.

0< Кзр < 0,5 – громадянин бідний.

0,5 < Кзр < 1 – громадянин не бідний, але з обмеженнями матеріально.

1 ≤ Кзр < 1,1 – громадянин належить до середнього класу.

1,1 < Кзр < 10 – заможний, потрібно застосовувати формулу першої корекції

Кзр > 10 – багатий, формула другої корекції.