Divide et impera*.

Мир починається в кожному з нас. Коли ми маємо

внутрішній спокій, ми можемо перебувати в

спокої у відносинах з оточуючими нас.

Далай Лама XIV, лауреат Нобелівської премії Миру.

 

«Розділяй і володарюй» - цей принцип підтримання стабільності державної влади дуже ефективно використовується в нашій країні. Настільки ефективно, що наш народ протягом майже 28 років незалежності, нібито граючись у небезпечну, ризиковану для нього і нав’язану зверху гру, настільки втягнувся в неї, що став залежним «ігроманом».

Стратегія розпалювання ворожнечі між окремими, штучно розділеними частинами єдиного українського народу історично виявилася найпродуктивнішою в плані запобігання усвідомлення нами нашої сили, нашої могутності, нашого права на гідне життя на рідній землі і нашого права на управління усіма процесами, які відбуваються в нашому суспільстві. Тому що це усвідомлення приходить тоді, коли кожна людина відчуває себе важливою частиною єдиного цілого – єдиної нації, єдиного народу, єдиної країни. Тоді людину переповнює національна гордість за причетність до чогось глобального, тоді прокидається самосвідомість і особиста відповідальність за те, що коїться в єдиному національному просторі, де ця людина перебуває.

Власне, відчуття роздільності і неприкритої ворожнечі до інших, тих, хто має свою точку зору на те чи інше питання, переслідує нас давно і набуває різних проявів – нас штучно розділяють за мовним принципом, за релігійними уподобаннями і, навіть, за регіоном проживання – «западенці» і «східняки». Ми яро і з радістю зіштовхуємося лобами, неначе барани на пасовиську, тим самим даємо багато матеріалу зі знаком «мінус» для цілої армії псевдожурналістів, псевдоекспертів-політологів, які окупували засоби масової інформації і які «обсмоктують» всю оцю негативну інформацію, повертаючи її до нас через екрани телевізорів і замикаючи цим порочне коло.

Українці так звикли чубитись одне з одним, що зараз, у період президентської передвиборчої кампанії, забувши про будь-які засади честі, гідності, поваги, про право кожної людини на власну точку зору, поливають самі себе брудом і з піною у рота доводять комусь свою «правоту». Кого ж ми так захищаємо? Одні захищають тих політиків, які по 20 років сидять у владних кріслах, періодично змінюючи локалізацію своїх кабінетів за ланцюгом ВР – Кабмін – Банкова, і які за цей час не спромоглись зробити нічого корисного для країни і народу. А інші – тих, хто про діяльність в політиці ні сном, ні духом не чув аж до початку передвиборчої гонки і всі їхні обіцянки-цяцянки укладаються аж в один телесеріал комічно-фантастичного жанру. І ніхто навіть і думки не гадає, що нас просто використовують ті, кому цей балаган вигідний.

Просто зараз, перед другим туром виборів, усі ми повинні самі для себе усвідомити одну істину. Хто б не став наступним Президентом України, якщо ми, народ України, знову займемо позицію пасивного спостерігача за політичними процесами в країні (власне, це те саме, як віддати право вирішувати свою долю стороннім особам), знову будемо чекати «манни небесної» від влади, нас будуть продовжувати обирати як липку і нічого докорінно не зміниться – відбудеться черговий перерозподіл активів держави, а система продовжить функціонувати у звичному режимі. Лише об’єднавшись, усвідомивши себе єдиним українським народом, створивши свідоме громадянське суспільство, ми зможемо стати справжніми господарями на своїй землі, ми зможемо диктувати свої умови будь-якому президенту і, нарешті, зійти з «мертвої точки» і скинути кайдани трагічного минулого.

*-розділяй і володарюй (латина).