Чи знайдеться український Лі Куан Ю?

За інформацією прес-центру Державної фіскальної служби України наша держава імпортувала в січні-листопаді 2018 р. 205 тис. тон пальмової олії, що є рекордним показником (можемо привітати з успіхом головних експортерів пальмової олії Індонезію та Малайзію). В той же час Україна стала другим після Нової Зеландії експортером вершкового масла в Європу. Чи можуть ці факти в поєднанні сказати про успіхи нашої економіки? Які думки виникають, коли отримуєш таку інформацію? Тут не потрібно вищої освіти, щоб зрозуміти, що на полицях українських супермаркетів та інших продовольчих магазинів лежить сурогат з максимальним вмістом пальмової олії, чого не скажеш про крамниці Євросоюзу. Це при тому, що в Україні за даними Держстату смертність населення вдвічі перевищує народжуваність, а таке захворювання як рак набуває розповсюдженості до стану епідемії. Зрозуміло, що бажання знизити собівартість продукції споживчого ринку України змушує підприємців, в нашому випадку олігархів, йти на подібні кроки, а заручниками в цій ситуації стаємо всі ми, громадяни України, тим паче, що на додачу в Україні знищені контролюючі структури, які раніше, ще за радянських часів, досить ефективно контролювали якість харчових продуктів. З огляду на це можемо констатувати, що подібні речі впроваджені в узгодженні з керівництвом держави. Чи можливо таке в державі з розвинутою демократією, наприклад, в Норвегії, Швейцарії, Канаді та в будь-якій державі ЄС, куди ми так намагаємося вступити. Питання риторичне – звичайно, ні.

Читай далі http://ngo-gopak.com/testimonial/chi-znaydetsya-ukrayinskiy-li-kuan-yu