АТО під Вінницею.

Підірвали склади боєприпасів, так необхідних нашій армії на Донбасі, в Калинівці Вінницької області. В черговий раз Україна несе колосальні матеріальні втрати. В тому числі і за рахунок поруйнованих будівель населених пунктів, що розташовані навколо підірваного арсеналу, не кажучи вже про чергові страждання людей, які мешкають навколо. За інформацією МНС – це понад 30 тис. осіб, яких вивезли в безпечне місце.

Крим, Донбас, Іловайськ, Дебальцеве, чисельні підриви боєприпасів взагалі і останній, в Калинівці, зокрема, тисячі вбитих і поранених, мільйони переселених і обездолених людей – це все «актив» чисельних генералів з великими зірками, що очолюють військові і силові відомства нашої держави.

Зрозуміло, що осторонь не може бути й Головнокомандувач. І що ми чуємо на Радбезі? Можливо, хтось з високопосадовців втратить посаду, можливо, звання? Ні! Знову буде слідство, як розуміємо, вічне. І чергове: «Так більше терпіти не можна», як сказав Президент на засіданні Ради безпеки. Що за театр абсурду ми змушені спостерігати протягом чотирьох років? Скільки ще можемо терпіти цей безлад і невизначеність? Адже, як бачимо, Росія давно з нами воює і має результати, відповідно до своїх ганебних планів – Україна під керівництвом Головнокомандувача і за допомогою керівників силових відомств, очолюваних виключно генералами армії, проводить антитерористичну операцію на Донбасі. Але проблеми військового характеру має по всій території.

До речі, якщо звернути увагу на склад Ради безпеки в сусідній Білорусі, то не важко помітити, що максимальні звання керівників силових відомств цієї держави генерал-майор, а доповіді з питань порядку денного роблять полковники. Крім того, ніколи ви не почуєте від речників МО Білорусі інформацію про те, де зберігається озброєння армії Білорусі і скільки його, які плани в армійських стратегів, і коли і як фінансуються програми розвитку армійських та інших силових структур. І це зрозуміло.

Натомість в Україні, голови речників силових відомств, що ледь влазять в екран, розповідають геть усе. Так, наче турбуються про успішну роботу ворожої розвідки, керівникам якої достатньо подивитися один з українських телеканалів і сміливо планувати диверсійні операції. Невже «круті» генерали цього не бачать?

Все дуже погано і пригноблює. Але вихід є. Потрібно, звичайно, зважати на те, що ми знову можемо отримати те, чого хочемо позбутися. Особливо насторожує черговий галас на політичному просторі і, головне, хто цей галас здіймає. Якщо не враховувати помилки минулих років, можемо отримати на свою шию чергового популіста, мажора в минулому, зі знанням англійської мови. Але тепер громадяни України переконалися, що знання іноземної не є індульгенцією від глибокої, хронічної дурості. Пріоритет, при необхідності вибору, має надаватися наявності конкретних програм дій з термінами, параметрами і з умовами контролю для оперативного реагування з боку громадськості. (Читайте матеріали сайту http://ngo-gopak.com/news/formula-uspihu-dlya-ukrayini.html