Громадянське суспільство – час прокидатися!

Майбутнім нашим нащадкам, що будуть жити, дасть Бог, через 200-300 років після нас, для того, щоб зрозуміти, на скільки була успішною наша держава в період часу керування конкретного вищого державного посадовця (Президента), достатньо буде взяти два, три макроекономічні показники різних держав того часу і порівняти їх між собою. І все зразу стане зрозумілим. Не потрібно вивчати історичні матеріали, вишукувати, що і хто говорив чи писав в засобах масової інформації. При цьому, зовсім не важливо, які вирували емоції в дискусіях між фахівцями і експертами в ті часи. Сухі конкретні цифри про все скажуть.

Ось давайте і ми так зробимо. Тільки нас буде цікавити: що робиться у нас сьогодні і що було три роки тому. ВВП держав у порівнянні з ВВП України.

Дані по ВВП від 04.10.2016 р. МВФ за 2013, 2014 та 2015 роки в мільярдах доларів США.

Країна (місце)

2013 рік

2014 рік

2015 рік

США (2)

16692

17393

18037

Німеччина (5)

3639

3763

3860

Росія (6)

3734

3828

3725

Литва (88)

76,6

80,4

82,5

Польща (24)

914

961

1007

 

Ще більш показове буде ВВП на душу населення за даними МВФ за 2014, 2015 та 2016 (прогноз) роки (в доларах США).

5

Flag of the United States.svg США

54 360

55 805

57 220

18

Flag of Germany.svg Німеччина

47 716

40 996

41 895

50

Flag of Lithuania.svg Литва

16 528

14 210

14 964

55

Flag of Poland.svg Польща

14 331

12 495

12 459

66

Flag of Russia.svg Росія

13 872

9054

7742

134

Flag of Ukraine.svg Україна

2924

2004

1854

Ці показники об’єктивно показують, що держава, наше суспільство в своєму економічному розвитку деградує і робить це обвально. А ми знаємо, що занепад економіки автоматично веде до занепаду розвитку суспільства в усіх інших сферах.

За даними Всесвітнього банку за 2015 рік:

 

ВВП

$90.62 млрд.

Приріст ВВП

-9.9%

Инфляція

48.7%

Населення

45.20 млн

 

 

 

 Ті ж самі дані із розрахунку на душу населення:

 

Наші теперішні державні діячі обіцяють, прогнозуючи економічне зростання в Україні, 3% (який в листопаді 2016 року погіршили до 2,5%) від ВВП 2016 року і це в абсолютних величинах буде складати 2,4 млрд. долл. США. (80 млрд. долл. США ВВП України). Якщо прогнозувати, що ми щорічно будемо мати таке зростання ВВП, то, щоб досягти в цьому показнику рівня 2013 року (190 млрд. долл. США) нам потрібно 40 років. Таким чином, ми бачимо маніпуляцію – зростання маємо виключно за рахунок низької бази відліку.

Якщо наш нащадок зацікавиться історією і почне вивчати матеріали, дізнаючись, а що ж в цьому випадку робили керівники держави, щоб вийти на стабільний і швидкий курс росту економіки, то він здивується. Бо протягом 3 років перші особи переймалися тим, як забезпечити українців роботою за кордоном України, як зробити безвізовий режим з Європою (і це при тому, що і так більш ніж 7 млн. українців працюють за кордоном), та як отримати зовнішні запозичення для покриття дефіциту бюджету та утримання курсу національної валюти. Побачивши, як використовувалися запозичення (рефінансування комерційних банків з наступною їхньою ліквідацією і втратою коштів, що пішли на рефінансування) він зробить висновок: або державою керували люди несповна розуму, або в них була мета знищити Україну як державу.

Ми ж зі свого боку добавимо, що нажаль в цей час нам випала доля жити і чомусь терпіти непрофесіоналізм, злочинну бездіяльність, нехтування інтересами громадян України, тотальне пограбування нашої держави чиновниками, які з службовців перетворилися в клас «господарів життя». Всі державні інституції, що згідно Конституції мали б регулювати взаємовідносини в суспільстві, заблоковані тотальною корупцією.

На всіх рівнях відчувається глибокий дефіцит управління. Як приклад, можна навести випадок по заміні 2 труб, діаметром 50 мм, довжиною по 5 м гарячого водопостачання в одному з дворів житлового будинку в Солом’янському районі м. Києва. Роботи розпочалися ще на початку літа 2016 року і повністю не закінчилися на сьогоднішній день (лютий 2017 року).

На всі звернення мешканців будинку в різні інстанції, починаючи з майстра житлово-експлуатаційної організації, закінчуючи Прем’єр-міністром України, отримали листа з Міністерства соціальної політики, в якому на з аркушах було розписано все, що завгодно, тільки не по суті. І в решті решт сказано, що потрібно звертатися в інстанцію, з якої ми, власне, і починали наші звернення. Навіть телевізійна передача на каналі «2+2» «Люстратор 7.62» від 16.12.2016 року, що базувалася на зверненнях громадян, не допомогла.

Тарифна політика, що базується на так званій формулі «Роттердам плюс», яку придумав чиновник, що вийшов з середовища «мажорів», маючи 27 років й керуючи поважною державною установою, забезпечує можливість енергокомпаніям-постачальникам послуг не турбуватися про поліпшення сервісу та забезпечення оптимізації витрат в постачанні енергоносіїв. За все, в тому числі і за прогрівання атмосфери неізольованими трубами в теплотрасах, заплатить споживач.

Ще один приклад управління в нашій державі, але на більш вищому рівні – це ситуація зі сміттям у м. Львові. Проблема, яка там виникла – це проблема державного рівня і з огляду на те, що подібна ситуація в кожному обласному центрі або великому місті України (та й в малих містах не вирішено), потрібне оперативне втручання Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра. В такому місті, як Львів (а в 2016 році це місто було включене на 5 місце в перелік кращих міст Європи, які рекомендуються туристам для відвідування) не може бути таких негараздів, і державні установи в столиці не можуть стояти осторонь – це імідж держави. Результатом втручання Прем’єр-міністра в вирішенні проблем сміття у Львові може бути державна програма, реалізація якої дала б змогу назавжди вирішити сміттєве питання в містах України так, як це зробили в тій же Швеції.

Наші чиновники замість того, щоб давати відповіді на насущні питання, такі як: що було в Іловайську, чому Київ є найбільш необлаштованою столицею Європи, чому на Поліссі процвітає кримінальний видобуток бурштину, як зупинити контрабанду на кордоні та інші, ми бачимо флешмоби начальника Генштабу і мера Києва по віджиманню від підлоги. Дійсно, сила є – розуму не треба.

Можна приводити багато прикладів бездіяльності або, навпаки, діяльності, яка по суті є злочинною, наших можновладців. Але, напевно, цього не потрібно робити, тому що кожен телевізійний канал має програми, токшоу, через які на нещасних телеглядачів виливається безліч бруду у вигляді корупційних скандалів і майже в усіх цих скандалах стирчать вуха людей, які мають честь керувати нашою державою. Звичайно, що в такій ситуації годі очікувати зрушень у реформуванні країни. Адже, найголовніше, що заважає в цій справі є корупція. А відомо, що хто очолює корупцію, не може з нею боротися. Ось і дивимося безкінечну виставу абсурду, яка тягнеться вже четвертий рік. Ролі розподілені і всі «артисти» свої ролі відіграють. А тут і експерти-спекулянти, і зарубіжні, з непомірно високими заробітними платами, фахівці, і колишні президенти інших держав, і плеяда мажорів-реформаторів, які в своєму житті єдине чим керуються – це особистими потребами.

З огляду на такий безлад, недолугу зовнішню політику, завдяки чому Україна перетворилася з суб’єкту на об’єкт в міжнародних переговорних процесах, втрату авторитету наших державних діячів як в нашому суспільстві, так і за кордоном і, саме головне, коли зовсім не генеруються нашими державними діячами ідеї з приводу вирішення проблем, які накрили Україну, маємо необхідність всенародно втрутитися в створену ситуацію.

Наше суспільство, громадяни України, має консолідуватися навколо ідеї, реалізація якої дасть можливість зупинити обвальне падіння економіки і виведе її на шлях стабільного зростання. Крім того, ідея, що буде запропонована, має універсальний, комплексний характер, що вирішує проблеми в усіх сферах життя нашого суспільства. Це досягається завдяки базовим принципам, які застосовуються в усіх випадках при побудові механізмів управління тією чи іншою системою.

 

Базові принципи.

 

1.     Принцип повної компенсації і відповідності.

2.     Земля України в межах кордонів, які зафіксовані в міжнародних нормативних актах (Гельсінкі, 1975 р.), є власністю громадян України, а, отже, власністю і основним активом держави, і не може продаватися. Вся земля має бути розподілена між громадами (первинними) у вигляді передачі в оренду. Орендна плата має йти на поповнення Фонду соціального страхування і забезпечувати соціальні гарантії громадян (пенсії, медичні послуги, соціальна адаптація).

3.     Основою побудови українського суспільства є первинна громада, створюється з прив’язкою до місця проживання, як юридична особа з особливим статусом.

4.     Несплата податків, вбивство людини, зґвалтування, педофілія, державна зрада – є злочинами, які не мають терміну давнини.

5.     Приватна власність, її недоторканість гарантується державою.

 

Немає такої проблеми, яку не можна було б вирішити, немає такого питання, на яке не можна було б відповісти, застосовуючи такий підхід в процесі проведення реальних реформ.

Головне, чого ми маємо досягти – це створення відповідального, з відповідною до потреб нашого часу культурою, в тому числі і політичною, суспільства. Суспільства, яке буде складатися з громад, в яких будуть громадяни України (з народження), що є співвласниками державних активів, які є основою благополуччя в суспільстві і забезпечують соціальні стандарти, що гарантуються державою кожному громадянину.

Такі активи мають працювати виключно на суспільство і забезпечувати зростаючі потреби в соціальному забезпеченні кожного громадянина України.

Головним державним активом має бути земля України, що має надаватися в оренду первинним громадам (громадам І рівня). Первинні громади можуть використовувати землю для вирощування с/г продукції та її переробки самостійно, створивши відповідні фермерські господарства та підприємства, або ж передавши орендовану землю (або її частину) в суборенду. Але розрахунки з державою веде прямий орендатор (сплачує орендну плату, в тому числі і за землю, яка була передана в суборенду).

Отже, перше і головне, що маємо зробити – це сформувати первинні громади в містах і селах України, сформувавши їх як юридичні особи з особливим статусом. Особливий статус – це некомерційна організація з обмеженою звітністю, з виключним правом укладати угоди з енергопостачальними та сервісними організаціями. Вони створюються на основі багатоквартирних будинків (в містах), селищ, вулиць з приватними будинками. Кожна первинна громада має створити разом з енергопостачальними організаціями облікові вузли і розраховуватись за постачання енергоресурсів через рахунки громад, керуючись показаннями облікових приладів. Члени громади не будуть мати права самостійно вести розрахунки з постачальниками енергоресурсів.

Первинна громада (І рівень) – це цегла, за допомогою якої можна збудувати конструкцію громади ІІ рівня (районна, міська громада) та ІІІ рівня (обласна громада) і, як найвищий рівень – Державна Рада Громад України (ДРГУ). Створення громад різного рівня має відбуватися знизу догори.

 

 «Державні програми розвитку»:

1.     Програма розвитку сільського господарства.

2.     Програма розвитку легкої промисловості.

3.     Програма розвитку транспортної інфраструктури України.

4.     Програма розвитку «брендових» виробництв (АН, Моторсіч, «КБ Южное», Чорноморський суднобудівельний завод, тощо, усього 10-12 підприємств).

5.     Програма розвитку туристичної галузі.

6.     Програма відновлення та розвитку системи охорони здоров’я.

7.     Програма «Столиця».

8.     Програма «Наука».

9.     Програма «Освіта».

10.  Програма «Енергозабезпечення».

11.  Програма «Житло».

12.  Програма «Безпека» (нова армія, поліція, СБУ).

Фінансування програм має відбуватися через Фонд розвитку економіки держави, який має поповнюватися за рахунок повернення коштів, які були втрачені при незаконно отриманих пільгах олігархами, підприємствами, і вилучених в результаті судових рішень у корупціонерів, а також пожертв від небайдужих фізичних та юридичних осіб. Крім того, має бути ще заснований Фонд стратегічного розвитку. Цей фонд має поповнитися коштами від діяльності керівників держави і політичних діячів по втрачених коштах в результаті неефективної діяльності керівництва держави в попередні періоди, починаючи з проголошення незалежності України. Мається на увазі:

·                   Закриття Чорнобильської АЕС. При тому, що ресурси дозволяли ще 10 років отримувати електроенергію (втрати 2 млрд. доларів)

·                   Відмова від участі в програмі будівництва АЕС в Ірані (втрати 1 млрд. доларів)

·                   Втрати в результаті відмови від ядерної зброї (300 млрд. доларів)

·                   Інші втрати в результаті поступок України світовій спільноті.

Сумарно це може бути 250-300 млрд. доларів, і ці кошти потрібно повернути, використовуючи ситуацію, яка на цей час існує в світі по відношенню до України.

 

Визначаються основні параметри, які мають забезпечити реформи (як технічне завдання для реформаторів):

1.     Курс гривні до доллару США:

Через 3 місяці після початку реформ – 1 долар США коштує 20 грн.

Через 1 рік – 1 долар США коштує 15 грн.

Через 2 роки – 1 долар США коштує 12 грн.

Через 3 роки – 1 долар США коштує 10 грн.

2.     ВВП:

Перший рік – 190 млрд. доларів США.

Другий рік – 250-300 млрд. доларів США.

Третій рік – 350-400 млрд. доларів США.

3.     Робочі місця (високоефективні):

Перший рік – 1,5 млн.

Другий рік – 2,5 млн.

Третій рік – 3 млн.

4.     Правова система: створення високоефективної судової системи, яка відповідатиме вимогам нашого часу.

5.     Створення та забезпечення функціонування Законотворчого Центру по підготовці нової Конституції України – 3 місяці.

6.     Корпус швидкого реагування – окреме військове формування на контрактній основі, створене за натівськими стандартами, підпорядковане Президенту), чисельністю 50 тисяч військовослужбовців.

Через 3 місяці – 10 тисяч військовослужбовців.

Через 1 рік – 20 тисяч.

Через 2 роки – 30 тисяч.

Через 3 роки – 50 тисяч.

7.     Створення системи первинних громад:

Юридичне забезпечення – 1 місяць

Формування первинних громадських юридичних осіб – 3 місяці.

Формування районних громад (з передачею в оренду або закріпленням земель сільськогосподарського призначення) – 1 рік.

Формування обласних громад (створення обласних фондів земель сільськогосподарського призначення) – 2 роки.

З`їзд представників громад – 3 роки.

8.     Звільнення і передача під юрисдикцію України захоплених територій Луганської та Донецької областей – 3 місяці – 1 рік.

9.     Повернення анексованого Криму – 3 роки.

10.                   Проведення референдуму щодо прийняття нової Конституції України. Прийняття нової Конституції.

11.                   Проведення виборів Президента України, Верховної Ради на основі положень і законів нової Конституції.

12.                   Проведення всесвітньої Україніади, що ознаменує першу частину реформ – через 3 роки.

 

Громадяни України мають взяти в свої руки управління державою шляхом прийняття порядку денного (план реформ), утворення Кабінету Міністрів народної довіри, створивши в середовищі суспільства громадські органи для контролю за ходом проведення реформ згідно прийнятого плану. Якщо буде потреба, реформи мають проводитись в режимі надзвичайного стану – це дасть можливість оперативно, без зволікань та роздумів в парламенті, провести всі перетворення в державі. При цьому ми маємо мати на увазі, що наша держава, яка є самостійною та незалежною 26 років, має не тільки реалізовувати активи, які їй дісталися, як спадок від СРСР, але й створювати нові, ефективно діючі на благо суспільства, активи. Всі негаразди, які ми маємо на сьогоднішній день в результаті діяльності державних інституцій, комерційних структур, в результаті чого постраждала велика кількість громадян України, а це втрата коштів в ліквідованих банках та в наслідку девальвації гривні, майнові втрати, злочинні оборудки в сфері будівництва житла. Це все відповідальність держави і має бути повністю відшкодована громадянам України, які постраждали внаслідок безвідповідальної або злочинної діяльності державних посадовців.

В разі, якщо нам вдасться реалізувати наші плани (а в цьому сумнівів майже немає), наш нащадок, що буде жити через століття після нас, буде нами пишатися і розуміти, що таким чином його пращури піклувалися про нього.