Хронологія поглядів в контексті подій

  • 18.12.2017

    Помаранчева революція та Революція гідності змінили українське суспільство, заставили багатьох громадян переоцінити свої моральні, етичні, життєві цінності. Особливо відчутний вплив на зміну позицій в цих питаннях на людей здійснила остання з революцій. Переважна більшість людей повірила в те, що нарешті вибороли право вирішувати свою долю самостійно, без впливу з-за кордону, без знущань можновладців, які створили злочинні клани і безсоромно проводили системні пограбування держави.

  • 15.12.2017
  • 19.06.2017

    Вже відгриміли пристрасті у залі засідань Верховної Ради України стосовно медичної реформи та законопроекту № 6327, зокрема, який був прийнятий в першому  читанні. Згас пропагандистський тиск як в парламенті, так і в МОЗ, а також навколо них – в середі громадських організацій, які переймаються проблемами медицини і в переважній своїй більшості фінансуються за рахунок отримання грантів з-за кордону.

  • 09.06.2017

    Заступника Голови Ради Ковальчук А.Ю. включено до складу конкурсної комісії з проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад керівників комунальних підприємств, що підпорядковані Департаменту охорони здоров'яКМДА

  • 06.06.2017

    Чому так пече з продажем землі сільськогосподарського призначення? Чому в черговий раз без згоди народу приймаються рішення, що якраз шкодять цьому народу? Хто дав право прем’єр-міністру, президенту в угоду декільком олігархам та МВФ, нехтуючи нормами Конституції України, так вільно поводитися з головним всенародним активом нашої держави?

  • 30.03.2017
  • 30.03.2017

    30 березня відбувся брифінг в Українському антикризовому медіацентрі за участю в.о. міністра охорони здоров’я  У. Супрун, представників пацієнтських громадських організацій та USAID. Мова йшла про те, що на сьогоднішній день якісні ліки в Україні майже недоступні для пацієнтів у зв’язку з їх, по-перше, високою вартістю.

  • 25.03.2017

    Риторика, яка домінує в світовому інформаційному просторі наводить на думку, що жахливі наслідки Другої світової війни людство забуло. Все більше і більше відчуваються тенденції до збільшення напруги в міждержавних відносинах. Все більше і більше фіксується висловлювань світових лідерів – керівників держав про можливість застосування силових методів у вирішенні неузгоджених питань між державами. Безумовно, те, що зробила Росія, анексувавши Крим, перетворило десятилітні зусилля багатьох народів зі створення системи міжнародної безпеки на марні зусилля.

  • 15.03.2017

    В нашому суспільстві є два погляди на вирішення питань, пов’язаних з агресією Росії по відношенню до України. Перше – це мирним демократичним шляхом, шляхом переговорів і санкційного тиску домогтися звільнення анексованих Росією територій. Цей шлях чим далі, тим більше здається нам, українцям, хибним, таким, що не призведе до потрібного результату, а якщо і призведе, то дуже не скоро.

  • 15.03.2017

    Найбільша загроза інтересам українців зараз є з боку існуючої влади. Після рішення Конституційного суду, який за звичай приймає сторону і захищає інтереси можновладців – і це ми вже бачимо протягом 26 років, по ринку землі в Україні, настане час чергового дерибану. Але теперішній дерибан, на відміну від тих, що ми вже пережили, буде як останній цвях в домовину.

  • 16.02.2017
  • 22.11.2016

    Сьогодні немає сенсу розмовляти про негаразди, що існують в нашій державі – вони у всіх сферах нашого життя. Надій на поліпшення все менше. Якщо сидіти і очікувати «манни небесної», то ми дочекаємося найгіршого – Україну розірвуть на шматки і нашим нащадкам знову потрібно буде виборювати право на свою державу. Що робити? Завдання не змінюється: потрібно об’єднуватися і всенародно вирішувати свою долю. Поки чергові грузини, євреї, росіяни не вирішили з українцями, з громадянами України, те, що ніяк не може називатися «благом для народу», українці самі мають вирішувати, як нам далі жити.

  • 09.06.2016

    Громадянці України,

    Герою України,

    народному депутату Верховної Ради України

    пані Надії Савченко

     

     

    Шановна пані Надія!

  • 09.06.2016

    Два роки минуло з моменту початку задекларованих керівництвом України реформ, але очікуваних результатів громадяни країни так і не побачили. Заміна прем'єр-міністра і деяких міністрів істотних змін в нинішньому положенні справ не внесе. І це тому, що:

    а) люди беруться за реформи, не маючи при цьому плану цих реформ, сподіваючись по ходу зорієнтуватися;

  • 25.03.2016

    Шановний Віталіє Едуардовичу!

     

  • 24.03.2016

    Політична криза в Україні знову вирішується «договорняком». Знову нам нав’язують рішення,що з самого початку приречені на провал. Знову суспільству пропонують дискусію не навколо чітких програм з фіксованими в процесі реалізації і по їхньому завершенню результатами, а навколо особистостей. Ми ще два роки тому говорили про те, що Україна може бути успішною лише в тому випадку, коли будуть створені і запрацюють нові механізми управління.

  • 23.03.2016

    Шановний Савік та журналісти каналу 3s.tv!

     

  • 14.03.2016

    Народному депутату Верховної Ради України

    пану Томенку М. В.

     

     

     

     

    Шановний Миколо Володимировичу!

     

  • 08.02.2016

    Міський бюджет Києва виділяє 18% на потреби медицини від загальної суми видатків. При цьому, 11,86% цієї суми складають субвенції держбюджету. Багато це чи мало, важко сказати, не маючи достатньої додаткової інформації, яка розкриває детальну структуру витрат (не тільки загальну суму на потреби швидкої медичної допомоги, багатопрофільної спеціалізованої медичної допомоги, тощо).

  • 16.07.2015

    Реформи, реформи, реформи... – це слово ми чуємо та бачимо всюди. Декому з наших громадян воно, мабуть, вже сниться у вигляді  якогось незрозумілого природного явища. Але за весь час, який минув після Революції гідності, реальних зрушень у житті пересічних громадян не сталося. Засоби масової інформації фіксують та розповідають про прояви корупції, безвідповідальності, нахабства та навіть зради державних інтересів з боку чиновників, високопосадовців у владі. І це вже навіть смішно, якби не було так сумно. Адже ми себе відчуваємо наче в театрі.

  • 13.07.2015

    Дискусії з сусідами, розмови на політичні теми з людьми в потязі, кав’ярні, ще інде – це все протягом якогось часу мене влаштовувало і задовольняло потреби в обміні інформацією, аналізі цієї інформації і, як результат, в формуванні власних висновків. Є багато тем, про які не розповідати треба, а кричати і вимагати конкретні дії від людей, які на людській крові прийшли до влади, наобіцяли багато чого, але не тільки не виконали своїх обіцянок, але навіть погіршили ситуацію в країні. Я не вимагаю «кулю в лоб», але вимагаю не дурити мене і таких, як я.

  • 12.02.2015

    Лист меру Києва

    Вельмишановний Віталію Володимировичу!

    Звертаємось до Вас з приводу необхідності увіковічення події, яка відбулася в нашому місті і, без сумніву, вплинула на перебіг історії не тільки в нашій країні, але й у всьому світі. Мова йде про Революцію Гідності, яка сталася в 2013-2014 рр.

  • 28.12.2014

    Вельмишановний Володимире Борисовичу!

     

  • 23.12.2014

    Якщо в Україні пересічному громадянину сьогодні задати питання, чому в державі немає істотних зрушень на краще в різних сферах життя, суспільства і, в першу чергу, в економіці, відповідь буде однозначною – немає реформ, працюємо таким же чином, як і рік, два, десять тому. Наші лідери, які були фактично народом поставлені на вищі керівні посади в державі, все більше і більше нагадують «попередників».

  • 27.11.2014

    Час повертатися в реалії…

  • 23.11.2014

    Вельмишановні панове Президент США Барак Обама та прем’єр-міністр Великої Британії Джеймс Камерон! 

    Звертаємось до вас як до лідерів держав, які, згідно Меморандуму, який був підписаний в Будапешті в 1994 році, є гарантами безпеки, недоторканості кордонів та територіальної цілісності України.

  • 08.11.2014

    Нині в Україні йде війна. Проте, пересічний громадянин десь у Києві чи у Львові, займаючись власними справами, зовсім не відчуває, що десь на сході лунають вибухи, гинуть люди, громадяни іншої держави роз’їжджають на танках по нашій території. Мешканці поза зони бойових дій почуваються у нібито безпеці. Проте, враховуючи те, що 600-700 кілометрів до Києва – це не відстань, а почуття себе в уявній безпеці притупляє увагу, і ти вже не помічаєш таких речей, про які треба кричати.

  • 06.11.2014

    Що ми очікуємо?

  • 18.10.2014

    Знову вибираємо…

  • 22.09.2014

    Сьогодні ми всі, українці, обговорюємо, як нам вийти зі скрутного становища – економічної та політичної кризи, яка виникла внаслідок псевдо керівництва режиму Януковича, а також події останніх місяців, пов’язані з військовою агресією сусідньої держави. Однак, багато з нас забуває про таку важливу галузь, як медицина, система охорони здоров’я, яка на теперішній час опинилася в стані руйнації.

  • 22.08.2014

    Президенту України

       пану Порошенку П.О.

     

    Вельмишановний Петро Олексійович!

    Звертаюсь до Вас як виборець, що віддав 25.05.2014 р. свій голос за Порошенка П.О. та активно агітував своїх близьких та друзів зробити те саме. Тому відчуваю особисту відповідальність за все, що зараз відбувається в країні і, зокрема, за дії обраного нами Президента. Тому вважаю за доцільне зробити деякі пропозиції.

  • 21.05.2014

    1. Стабілізації ситуації в державі між регіонами.

    2. Подолання корупції з максимальним використанням для цього можливостей громади.

    3. Кардинальної зміни ситуації в економіці на краще.

    4. Розбудови пріоритетних для України галузей народного господарства. Наповнення внутрішнього споживчого ринку товарами власного виробництва.

    5. Збільшення робочих місць в державі в найкоротші терміни. Повернення кваліфікованих робітників-українців із-за кордону.

  • 21.05.2014

    На сьогодні вже більше 20 років Україна, як самостійна держава, веде пошук шляхів розвитку і свого місця в політико-економічному середовищі світу. Змінюються керівники держави, проявляють політичну активність все нові й нові кандидати в еліту суспільства, а зрушень на краще прості українські громадяни не відчувають. А саме в ці дні на нашій землі йде війна, і частина території держави окупована «братньою державою».

  • 12.04.2014

    Криза в Україні на межі вибуху. Непорозуміння і протистояння Сходу та Заходу України вже доходить до акцій із застосуванням зброї або погроз її застосування. І це в країні, громадяни якої завжди пишалися своєю толерантністю, миролюбністю, вмінням залагоджувати найскладніші проблемні питання в суспільстві через діалог. Так було більше 20 років.

  • 02.04.2014

    «Принцип повної компенсації та відповідності» - це той принцип, який має бути в основі прийняття всіх рішень в нашій країні.

  • 26.03.2014

    Для стабілізації ситуації в країні негайно потрібно:

  • 26.03.2014

    Настав час коли потрібно не руйнувати, а будувати, змінити революційні гасла на консолідуючі суспільство вислови. Україна стоїть на межі реального розколу і від дій лідерів, які очолили революційний рух, залежить якою буде наша держава, і чи буде вона взагалі. Тому перше, що потрібно зробити – це припинити риторику, що якимось чином принижує або викликає негативні емоції у жителів, наших співгромадян, сходу, півдня України, а також Криму.

  • 26.03.2014

    Трапилося те, про що набагато раніше говорилось. В результаті необдуманих кроків з боку парламенту України та лідерів революційного руху, базою якого є Майдан в Києві, а також в результаті злочинної дії керівництва Російської Федерації, почалися процеси сепаратистських виступів в Криму. А якщо казати відверто, то в Криму під благочинними гаслами триває агресія ядерної держави Росії проти без’ядерної держави України.

  • 17.03.2014

    Вже усім зрозуміло, що Україна в стані війни з Росією. Захоплення Криму, активна підтримка і безпосередня участь в сепаратистських виступах на півдні і сході України, активна взаємодія з президентом-злочинцем, який втратив довіру народу і був вигнаний народом – все це показує, що російські політики планомірно знищували державу Україна. Є надія, що міжнародний трибунал розставить всі крапки і справедливість нарешті запанує на нашій землі.

  • 13.03.2014

    Створення громадської організації ГОПАК стало необхідним, на думку засновників, після низки політичних дій, що творилися на протязі більш ніж 20 років існування незалежної України, різними владами, які керували державою.

    Діяльність цих влад привела до економічного колапсу держави, різкого загострення міжрегіональних відносин та правового нігілізму в суспільстві. Події, що відбуваються в цей час (березень 2014 року) характеризуються такими поняттями, як хаос, непорозуміння, страх, некерованість процесами, що проходять в державі та за її межами.

  • 07.03.2014

    У Кабінет міністрів України